1865
Юлія народилася в Люсдорф у Австрії, друга із семи дітей Антонія і Юзефини Саліс-Зізерс.
1883
Родина Ледуховських переїжджає до Ліпніци Мурованої, поблизу Кракова.
1886
Юлія вступає до монастиря сестер Уршулянок у Кракові, знаного з високого духовного рівня, вчительської і виховательської праці серед місцевих дівчат, а також з віддалених місцевостей Галіції та Росії.
1904
Мати Уршуля стає настоятель кою монастиря Уршулянок у Кракові.
1907
З благословенням Папи Пія Х разом двома сестрами їде у Петербург і там очолює керівництво гуртожитку для дівчат при польській гімназії св. Катерини.
1908
Збільшується спільнота сестер, яка живе у підпіллі, стає автономним домом уршулянок у Петербурзі, а Мати Уршуля його настоятелькою. В новіціяті, у повній конспірації, готуються до монашого життя наступні уршулянки.
1910
У Фінській затоці утворюється дім для спільноти, а також – реалізовуючи педагогічні ідеї Матері Уршулі – гімназія з гуртожитком для дівчат.
1914
Початок війни стає причиною видалення м.Уршулі з Росії. Затримується у Скандинавії, спочатку у Стокгольмі, а потім в Данії. Поступово забирає сестер з воєнного Петербурга і разом з ними організовує школу для скандинавських дівчат.
Включається у життя місцевої Церкви і середовища, а також розпочинає співпрацювати з Комітетом Допомоги Жертвам війни, утвореним Генрихом Сікевичем у Швейцарії.
1920
Петербурзька спільнота уршулянок повертається до вільної Польщі і оселяється в Пнєвах біля Познаня, а незабаром отримує від Святого Престолу дозвіл на переформування у Згромадження Уршулянок Серця Ісуса Конаючого (сірі уршулянки).
Зі старого кореня виростає нова гілка, яка прагне жити уршулянською духовністю, а також традицією виховательської і едукаційної праці, як привілейованого знаряддя євангелізації в мінливих часах, одночасно шукаючи форм, які відповідають новим потребам, особливо людям убогим. Згромадження під керівництвом Матері Уршулі швидко розвивається. Утворюються доми і розпочинається діяльність в багатьох місцях Польщі і місійні осередки на Східніх Кресах. Від 1928 р. Згромадження розпочинає працювати в Італії, а в 1930, товаришуючи дівчатам, які їдуть на заробітки до Франції, сестри організовують перші доми у Франції.
Мати Уршуля формує сестри, щоб любили Бога понад усе, прагнучи, щоб жили просто, були покірними, а одночасно повні посвячення, творчі в розпочатих ініціативах праці для інших, особливо для дітей та молоді. Посмішку, радість душі і доброту вважала за особливо вірогідне свідоцтво зв’язку з Христом і цьому свідоцтву приписує великий євангелізаційний і виховний вплив. Вчить, що святість доступна кожному, що полягає на любові Бога і людей та заангажованості в щоденні обов’язки.
Багато подорожує відвідуючи спільноти і відповідаючи на нові пропозиції праці.
Підкреслюючи велику роль організацій, які допомагають в катехезі і релігійному вихованніпереносить до Польщі, між іншим, Євхаристійну Круціату (сьогодні: Євхаристійний Рух Молодих).
Організовує видавництво часописів для дітей та молоді, сама пише для них статті. В своєму запрацьованому житті знаходить час, щоб писати книги для дітей. Активно бере участь в релігійному, культурному, суспільному житті країни, за що отримує високі державні нагороди.
Мати Уршуля згорає любов’ю до Ісуса Христа і ця любов спонукає її в усьому, що робить. Любить кожну людину, незважаючи на релігійне визнання, переконання та позицію.
1939
Коли 29 травня помирає у Римі, люди кажуть, що померла свята…
1983
20 червня в Познані Йоан Павло ІІ проголошує Мати Уршулю блаженною. Це перша беатифікація на польській землі.
1989
Збережене від тління тіло бл. Уршулі перевезене з Риму до Пнєв і покладене у каплиці.
2002
Проголошення декрету про визнання чуда за посередництвом бл.Уршулі закінчує канонізацій ний процес.
2003
18 травня Йоан Павло ІІ Уршулю Ледуховську проголошує святою.